17 травня 1947 року тривав один із найтрагічніших етапів Операція «Вісла» — примусової депортації українського населення з їхніх етнічних земель. Комуністична влада Польща за підтримки військових підрозділів здійснювала масове виселення українців із Лемківщини, Надсяння, Підляшшя та Холмщини до північних і західних регіонів країни.
Офіційним приводом для проведення акції була боротьба проти Українська повстанська армія, однак насправді операція мала на меті позбавити українців історичного коріння, розпорошити громади та прискорити їхню асиміляцію. Людей примусово вивозили з рідних домівок, дозволяючи взяти лише найнеобхідніше. Багато сімей були розділені, а їхнє майно та господарства — втрачені.
Упродовж кількох місяців операції було депортовано близько 150 тисяч українців. Частину виселених ув’язнили у Табір Явожно — спеціальному таборі для політичних в’язнів та підозрюваних у підтримці українського визвольного руху.
Сьогодні операція «Вісла» вважається однією з найболючіших сторінок української історії XX століття. Вона залишила глибокий слід у долях тисяч родин, які втратили свої домівки, культурне середовище та можливість жити на рідній землі.
Пам’ятаємо про трагедію депортованих українців та вшановуємо пам’ять усіх жертв примусового виселення.