В неділю, 13 вересня, у Народний дім с. Зимна Вода відбувся вечір історичної пам’яті «Виселені з дому – не з пам’яті», присвячений примусовому виселенню українців у 1945–1951 роках. Жителі та гості громади говорили про події, які змінили долі тисяч українських родин і залишили глибокий слід в історичній пам’яті.
За сухими датами й назвами історичних операцій – людські життя. Родини, які мали свої домівки, землю, господарство, родинні могили та звичний уклад, були змушені покинути все це й вирушити в невідомість. Разом із домом люди втрачали зв’язок із місцем, де жили їхні предки, а цілі громади опинялися розділеними. Пам’ять про пережите, однак, зберігалася – у родинних історіях, спогадах і переданому наступним поколінням досвіді.
Хвилиною мовчання учасники заходу вшанували пам’ять жертв примусових виселень.
Історик, ветеран російсько-української війни Назар Косенко змістовно розповів про передумови та перебіг виселень, пояснив, чому вони стали можливими, і простежив їхні наслідки для українського населення. Йшлося не лише про факт депортацій, а й про механізми, якими людей позбавляли права залишатися на своїй землі.
Окремою частиною вечора стала розмова про Волинську трагедію та складну історію українсько-польських відносин. Професор Львівського національного університету імені Івана Франка, історик і політолог Богдан Гудь, який багато років досліджує цю тему, представив її в ширшому історичному контексті, зосередившись на причинах, перебігу та наслідках подій. Важливою була спроба говорити про складне минуле без спрощень і однозначних оцінок, розглядаючи його крізь призму історичних фактів та обставин того часу.
На зустрічі презентували книжку Богдана Гудя «Від Люблінської унії до Волинських маскарадів. Чотири есе про українсько-польську історію». Автор розповів про основні ідеї свого дослідження та наголосив на необхідності об’єктивно осмислювати минуле, без ідеологічних перекручень. За його словами, порозуміння між українцями та поляками неможливе без чесного погляду на спільну й водночас болісну історію, взаємної поваги та відкритого діалогу.
Модерувала вечір директорка Зимноводівської публічної бібліотеки Світлана Павук.
До присутніх звернувся сільський голова Зимноводівської громади Володимир Гутник, який подякував спікерам за змістовні виступи та наголосив на важливості знати власну історію. Адже без розуміння того, що пережили попередні покоління, важко усвідомити ціну свободи, дому та права людини жити на своїй землі.
Особливого звучання вечору надав хор Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош» Львівського національного університету імені Івана Франка (керівник – Тетяна Когут).
Українські пісні у виконанні молодих хористів стали емоційним продовженням розмови про пам’ять, втрачений дім, Україну та те, що не вдалося знищити – культуру, пісню й відчуття належності до свого народу. Щирими оплесками глядачі дякували хору за прекарасне виконання пісень.
Дякуємо відділу з питань інформації Зимноводівської сільської ради за чудові фото.
